Натхнення

Моє життя - в моїй роботі.
Моє щастя - в моїх дітях.
Моє натхнення - 
в єднанні з природою.
Я сама - в моїх віршах.


Осінь прийшла на поріг,
Позолотивши тополі.
І серед сотень найкращих доріг
Знов шлях обираєм до школи.

Бігли сюди ми дітьми
Перше зустріли кохання
І піснею серця і зараз звучить
наш перший дзвінок і останній.

Приспів:
Безліч професій – кожна вагома.
В чому насправді  є сенс буття?
Вчитель – покликання. Це аксіома.
Вчитель - це наше життя.


Десь у середні віки
Алхіміки марно шукали
Той чудодійний життя еліксир,
Щоб молодість вічною стала.

Знаємо ми цей секрет.
Наша душа не старіє.
В учнях своїх обновляємось ми.
Наші надії і мрії.

Приспів:
Безліч професій – кожна вагома.
В чому насправді є сенс буття?
Вчитель – покликання. Це аксіома.
Вчитель - це наше життя.


Сплітаються дні у роки.
Все швидкоплинне і змінне.
Та вчительська ласка й любов до дітей
Є вічна, безмежна  й нетлінна.

Мов пташеняток у світ
Ми випускаємо  й знову.
Нам залишатись у школі  і вчить,
Сіяти зерна любові.

Приспів:
Безліч професій – кожна вагома.
В чому насправді  є сенс буття?
Вчитель – покликання. Це аксіома.
Вчитель - це наше життя.

 20.09.2016                                                                           Особова Т.В.


Моє Криворіжжя

                 Я з дитинства кохаю тебе,
                 Славне місто моє трудове
                 Край козацької слави дідів,
                 Що розцвів серед наших степів.
                 І куди тільки оком не глянь
                 На просторах ріки Саксагань,
                 Ніби в казці чудовій зросли
                 Велетенські шахтарські копри

                                                         Приспів:
                Є на світі немало доріг,
                Що ведуть у щасливі світи.
                Та у серці моїм, Кривий Ріг,
                Містом мрії лишаєшся ти.

               В місті цім є мій батьківський дім.
               Я колись народилася в нім.
               Все тут трапилось вперше давно,
               Що забути мені не дано:
               Перше слово моє й перший крок
               Перший мій і останній дзвінок.
               І кохання найпершого мить,
               Що мов пісня у серці бринить

                                                     Приспів:
              Є на світі немало доріг,
              Що ведуть у щасливі світи.
              Та у серці моїи, Кривий Ріг,
              Містом мрії лишаєшся ти.

                                                            Особова Т.В.

☺            ☺            ☺
 З природою наодинці
                   
Якщо в серці раптом туга,
Я не кличу марно друга.
В красоті рідного краю
Спокій я собі шукаю.
У гаю, на річці, в лузі
В мене є найкращі друзі.
Там зозуля шле привіт:
 « Будеш жити до ста літ».
А красунечка калина
Вітами до мене лине:
«Вбережу тебе в негоду
Й подарую свою вроду».
В тихім шелесті беріз
Чую я: «Не треба сліз».
Джерельце ніжно дзюркоче
Й заспокійливо шепоче:
«Біль у серці не тримай.
Щастя близько – почекай!»
                                       Особова Т.В.


Немає коментарів:

Дописати коментар